Kultura i Historia nr 4/2003

Богуслав Гедігa
Деякi спостереження про кінець тшцінецько-комарiвського комплексу та формування нової культурної дійсності

Резюме

Adres do korespondencji:
Bogusław Gediga, Instytut Archeologii i Etnologii PAN,
ul. Więzienna 6, 50-118 Wrocław, Polska

Предметом нашого засідання має бути виявлений у археологічних джерелах період суттєвих культурних перетворень, які проходили, з різною інтенсивністю, у середню та молодшу бронзову епоху в окремих регіонах Європи. У доданому до запрошення короткому введенні у певному сенсі сигналізовано розуміння цієї проблеми та накреслено межі культурного регіону, що має бути предметом зацікавлення. Пишеться там, що „Тривкість та відносно велика компактність цієї системи (тшцінецько-комарiвської) була розбита населенням культур попільничних піль, які поступово насувалися від заходу і південного заходу на території тшцінецьких громад _ та й ще внаслідок втручання степових народів з південного сходу”. Цей вислів представляє методологічну позицію, яка пов’язує культурні перетворення із демографічними змінами. Одначе автори введення до тематики конференції не цілком послідовно дотримуються цієї позиції. Тенденція пов’язувати зміни культурні з демографічними дещо зникає та в подальшому ході викладу автори пов,язують оцю експансію вже не з самим населенням, але з культурами попільничних піль. Така думка знаходить своє підтвердження у дальшій частині згаданого введення, де мовиться, що послаблення структур тшцінецько-комарiвського комплексу це також результат сусідства „експансивних та атракційних культурних взірців, що довело до пошуків нових шляхів розвитку”.

Наприкінці введення пишеться, що предметом конференції є прикінцева фаза тшцінецько-комарiвського комплексу та чинники, які вплинули на його перетворення, динамізм перемін та дали кінцевий вислід, що ним є новий культурний ансамбль, якого окреслюють як попільничні культури.

Безсумнівно слушним у цьому введенні є наголос на розмаїтті факторів, які спричинили культурні переміни, що нас цікавлять. Водночас простежується у цьому введенні неначе пропозиція багатьох концепцій бачення культурних перемін у праісторії, а саме пов,язування їх з демографічними змінами, а також узалежнювання їх від культурних впливів.

Суттєве значення має те, як розумітимемо процес культурного перетворення, що ставався багато разів у праісторії _ а у нашому випадку цей, що ставвся коло середньої та у молодшу бронзову епоху на територіях, на яких простежується наявність тшцінецько-комарiвського археологічного культурного комплексу.

На жал, я правдоподібно не помиляюсь, коли здогадуюся, що головною проблемою у більшості виступів будуть культурні перетворення обмежені у їхньому розумінні до тісних рамок помітних перемін у сформованих нами образах археологічних культур або виділених їхніх різних регіональних груп. Нам треба мабуть хоч трошки пам,ятати про низький рівень їхньої інтерсуб,єктивності. Можливо, у цій ситуацій більше підходило б пам’ятати про це, що археологічні культури це перш за все категорії, створені для впорядкування джерел, причому це ж порядкування, класифікація, має відбуватися на основі більш об,єктивізованих критеріїв. Виділені таким чином археологічні культури можуть більшою мірою стати основою для спроб накреслити чи конструювати модель культури та змін, що проходили у ньому у певному етапі праісторії та на певній території.

Які, отже, проблеми, з такої точки погляду, були б, на мою думку, особливо відповідні для розгляду на конференції, якої темою є „кінець тшцінецько-комарiвського комплексу та способи формування нової культурної дійсності у середню та молодшу бронзову епоху”?

Гадаю, що треба було б почати з освободження від значення термінів, що їм звичайно нав’язується _ таких саме, як тшцінецько-комарiвський комплекс чи „лужицький” культурний круг, залишаючи їх тільки як складник мови – дещо, може, мало прецизної _ якою користуємося. Вони не означають цього, що розуміємо під культурою у широкому значенні цього слова.

Предметом дослідів _ якщо цікавить нас культурне перетворення _ має стати питання, чи у даному випадку маємо до діла з переміною, що базується на нових положеннях релігії, які важко розшифрувати _ або чи є це звичайне продовження та розповсюдження уже відомого на цих землях раніше звичаю палення тіл померлих.

Відповідь на питання про культурні перетворення у середню та молодшу бронзову епоху слід шукати також в інших ділянках символічної культури, які охоплюють м. ін. наявні в археологічних джерелах переміни в мистецтві, чи радше _ користуючись дещо скромнішими висловами _ у наслідках мистецької діяльності суспільств середньої та молодшої бронзової епохи.

Чергова важлива проблема, яка має стати предметом нашої дискусії, це спроба відповіді на питання, в якій мірі оце культурне перетворення стосується також моделі колонізації та економіки. Постає перед нами питання, чи сформування т. зв. „лужицької” культури принесло якісь поважніші зміни у досьогочасній моделі, у цій східній зоні польських земель, яка має виразну специфіку, зумовлену багатьма чинниками. Відповідь на таке загальне питання вимагає копітких і багатоаспектних аналізів поселень, а також аналізів змін образу матеріальної культури і то не у формальному сенсі, тобто напр. у стилі кераміки, її орнаментиці. Такий аналіз міг би охопити зміни у т. зв. посудинній системі гончарської продукції, наслідком чого мало би бути ствердження, чи та як помінявся асортимент. Далі йшлося би про шукання відповіді на питання про фактори, які спричинили ці зміни, напр. чи є це прояв підвищення життєвих стандартів, змін у похоронному обряді і т.п.

Немаловажне було би і порівняння так широко накресленого культурного образу на дотичному етапі перетворень у цій східній зоні польських земель _ із культурним образом регіонів західної Польщі, а може й ширше, зі середньоєвропейською зоною, в якій маємо до діла з культурним комплексом, що має назву попільничних піль. Комплекс цей, нема сумніву, має певні спільні культурні істотні прикмети і напевно у цьому образі міститься культурний образ західної зони польських земель.

Відповідь на питання, чи східна зона польських земель пов,язується з цією середньоєвропейською „попільничною” моделлю культури, на мою думку не така проста. Її лише позірно спрощено на дуже загальному рівні, висуваючи гіпотезу, що від середньої та молодшої бронзової епохи аж по гальштадський період включно вся територія польських земель була охоплена однією культурою, а саме „лужицькою”.

Не було _ ба, не могло бути _ у мойому короткому виступі намагання накреслити образ культурного перетворення, що є предметом нашої конференції. Я хотів лише вказати на можливу, нову спробу представити це явище. Така спроба вимагатиме багато, м. ін. аналітичних починань стосовно джерел, що ними розпоряджаємося, крім цього ще й певної нової концепції наших досліджень, більшої уваги до актуального стану гуманітарних досліджень у Польщі та за кордоном, а також найважливіших, можливо, чинників _ мудрості та відваги, щоби розумним чином звільнятися від досьогочасних схем.

——————————————————————————————–
Materiał udostępniany na zasadach licencji
Creative Commons 2.5 Uznanie autorstwa-Użycie niekomercyjne
——————————————————————————————–